Після вознесіння Ісуса Христа на небеса, Божа Матір залишилась під наглядом Івана Богослова. Вона часто навідувалась до гробу Христа та молилась до нього. В один з таких моментів і явився їй архангел Гавриїл і попередив про перехід до життя небесного, котрий має статись зовсім скоро та подарував їй пальмову гілку, аби підтвердити свою присутність та правдивість сказаного.
Богоматір хутчіш повернулась у місто та повідомила учнів Христа про своє успіння. Всі учні зібрались аби провести Богородицю в небесне життя і стали свідками цього дійства: Христос зійшов на землю у супроводі душ праведників, ангелів та архангелів і забрав тіло й душу Богородиці на небеса.
Традиції та вірування на Першу Пречисту
Пучок жита, освяченого в церкві, ставили біля ікони Богоматері та приступали до пишного святкування — співали пісні, танцювали, готували медовуху.
Наступного дня відзначали Горіхового Спаса та збирали запаси лісових горіхів. Також випікали короваї, котрі освячували в храмі. Короваї мали бути м’якими та не кришитись на підлогу — це погана прикмета.
Саме з дня Успіння Пресвятої Богородиці починається перший етап бабиного літа, який триває до 11 вересня.
Також, в цей день завершувався успенський піст, тож стіл був доволі пишним. Та не одні гуляння супроводжували свято: треба було збирати гриби, запаси горіхів на зиму. Поспішали робити й інші зимові припаси: засолювали капусту, помідори, огірки.
Очевидно, що заборони на працю в це велике свято не було — усі трудились і готувались до настання холодів.
А вже після Першої Пречистої — молоді незаміжні дівчата звільнялись від усякої важкої праці. Адже з цього часу наставала весільна пора і треба було готуватись.
У жителів сільської місцевості є повір’я, якщо у цей день залишити в полі невелику кількість колосків, то у наступному році це посприяє високому урожаю.
