Україна цими днями відзначає унікальне свято, яке поєднало давні слов’янські дохристиянські традиції та одне з найважливіших церковних свят – Трійцю. Офіційне християнське свято Трійці відзначається у неділю за 40 днів після Великодня, цього року воно припадає на 7 червня.
Цього року через карантин українські церкви офіційно перенесли поминальні дні з першої неділі після Великодня на так звану “Зелену суботу”, або Троїцьку батьківську поминальну суботу.
Зелені свята, які відзначались в Україні задовго до приходу християнства, з часом поєдналось зі Святою Неділею, яку називають Трійцею.
Вони починають літній цикл християнських свят. У ці дні люди прикрашали свої помешкання різноманітною зеленню та гілками дерев, а найпопулярнішою рослиною був аїр, який в народі ще називають лепехою та шуваром.
З часом люди почали прикрашати зеленню на Трійцю і християнські храми. У християнстві Трійця є одним з дванадцяти найважливіших свят після Великодня. Як вказують дослідники, напередодні неділі українці обов’язково прикрашали вхід до помешкання гілками зелених дерев – верби, клена, липи, акації, береста, ясеня, горіха та дуба. В хаті підлогу встеляли травою, серед якої може бути чебрець, осока, любисток, татарське зілля – суміш трав з лепехою. Ці традиції можуть суттєво відрізнятись у різних регіонах країни. Зелені свята були тісно пов’язані з поминанням померлих предків, тому вважається, що душі померлих зможуть повернутись та сховатись у траві. Принесення зелені до хати часто пов’язують із закликанням урожаю та багатства. З поширенням християнства з’явились особливі традиції відвідування богослужіння в особливо урочистій атмосфері. Церкви прикрашали зеленню й люди на службі освячували зілля.