20 травня щороку відзначається ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЛЮБЕЦЬКОЇ ІКОНИ.
Своє найменування Любецька ікона Божої Матері отримала від містечка Любеч поблизу Чернігова. За переказами явлення ікони відбулося в одинадцятому столітті. У той час Любеч був одним з найвідоміших міст Київської Русі.
З ХІ століття ікона прославилася багатьма чудесами, які були описані святителем Димитрієм Ростовським.
У 1653 році, коли на Любеч очікувалося напад поляків-католиків, ікона була перенесена до Києва. У 1701 році оновлений в стольному граді образ повернули в Любецький храм, освячений на честь Воскресіння Христового, а в Київському Софійському соборі був залишений точний список з чудотворної ікони, де він перебуває і досі.
У 1874 році свята ікона була поміщена в срібну ризу, майстерно зроблену на кошти, пожертвувані жителями містечка Любеч.
Уже в наші дні один з пізніх списків чудотворної Любецької ікони Божої Матері, загублений в страшні роки безбожництва, повернувся в місцевий Спасо-Преображенський храм. Спочатку образ перебував у Свято-Троїцькому кафедральному соборі, а потім, супроводжуваний великою кількістю православних віруючих, був перенесений в Любецьку церкву.
Мироточивий список чудотворного Любецького образу Божої Матері знаходиться в Уманському Свято-Миколаївському соборі. Перед іконою, переданої місцевій громаді при поверненні храму в 1989 році, щосуботи перед всеношною служиться молебень з акафістом до Божої Матері.
Безліч віруючих, хто вдавалися до святого Любецького образу Пресвятої Богородиці з гарячою молитвою віри отримували і отримують чудові зцілення і розраду в скорботах.